Як зняти людину з реєстрації в квартирі без її згоди

Власник приватної квартири може зняти з реєстрації повнолітню людину без її згоди і без суду: достатньо паперової заяви до органу реєстрації або через ЦНАП за адресою квартири (п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»). Станом на вересень 2026 року адміністративний збір становить 49,92 грн за кожну особу, а рішення орган реєстрації ухвалює в день звернення.

Ця процедура не працює для співвласника, для дитини, один із батьків якої є власником, і для квартири, яку не приватизували. І вона нічого не вирішує щодо права жити в квартирі: реєстрацію знімають, а право користування, якщо воно є, лишається, доки не припиниться з підстав, передбачених законом, і в спірних випадках це вирішує суд.

Кого власник може зняти своєю заявою

Закон дає власнику житла приватної форми власності право подати заяву щодо повнолітньої особи, місце проживання якої зареєстроване або задеклароване в його житлі. Підстава реєстрації здебільшого значення не має: це може бути колишній чоловік чи дружина, дорослий син, родич, якого колись прописали «тимчасово», або члени сім'ї попереднього власника, які після продажу так і не виписалися.

Обмеження записані в тій самій ст. 18:

• співвласника за заявою іншого співвласника не знімають (ч. 12);
• якщо квартира належить кільком людям, заяву одного з них подають за згодою іншого співвласника, яка підтверджується його підписом у заяві (ч. 3 ст. 18 Закону, п. 63 Порядку декларування та реєстрації місця проживання, затвердженого постановою Кабміну № 265 від 7 лютого 2022 року);
• дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і осіб під опікою знімають лише за погодженням з органом опіки та піклування (ч. 10).

З дітьми правило окреме. Коли власник знімає з реєстрації батьків або одного з них, дитину знімають разом із ними (п. 2 ч. 1 ст. 18). Але якщо власником житла є один із батьків чи законних представників дитини, заявою власника її не знімуть (ч. 2 ст. 18). Батько, який після розлучення залишився власником квартири, не може виписати звідти сина, навіть якщо той живе з матір'ю в іншому місті. А дитину, зареєстровану без батьків, наприклад онука в бабусі, заява власника не охоплює взагалі: закон говорить лише про повнолітніх і про дітей разом із батьками.

Два випадки заяви не потребують. Якщо зареєстрована людина померла, запис змінюють на підставі свідоцтва про смерть або відомостей Державного реєстру актів цивільного стану, і збір за це не справляється (п. 22 Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, п. 84 Порядку декларування та реєстрації). Якщо людину визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, підставою є рішення суду. А от тривале перебування за кордоном нічого не змінює автоматично: запис лишається, доки людина не змінить адресу сама або власник не подасть заяву.

Якщо людина була зареєстрована на підставі договору оренди, запис за заявою власника виключають лише після закінчення строку договору, його дострокового розірвання або визнання недійсним (п. 23 Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого тією самою постановою № 265). Про орендарів докладніше в матеріалі про реєстрацію в орендованій квартирі.

Як подати заяву і скільки це коштує

Заяву власника подають лише в паперовій формі. Через Дію людина може знятися з реєстрації сама, а електронна заява власника щодо іншої особи законом не передбачена (ч. 8 ст. 18). Форма заяви наведена в додатку 6 до Порядку декларування та реєстрації місця проживання. Цю частину Порядку оновила постанова Кабміну № 648 від 13 травня 2026 року, нова редакція діє з 30 травня 2026 року.

До заяви власник додає (п. 61 Порядку):

1. Документ, що посвідчує його особу.
2. Документ про право власності на квартиру, якщо право не зареєстроване в ДРРП. Якщо запис у реєстрі є, орган реєстрації перевіряє його сам.
3. Документ або відомості про сплату адміністративного збору.

На кожну особу подають окрему заяву і платять окремий збір. Збір за зняття з реєстрації становить 1,5% прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня (п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону № 1871-IX). У 2026 році прожитковий мінімум дорівнює 3 328 грн, тож збір становить 49,92 грн. Якщо власник діє через представника, той подає ще свій документ і довіреність (п. 62-1 Порядку).

Посадова особа ухвалює рішення в день звернення або в день отримання документів із ЦНАП, і ця дата стає датою зняття з реєстрації (п. 69 Порядку). Згоди чи присутності людини, яку знімають, не потрібно. Орган реєстрації сам повідомляє її поштою або електронними засобами зв'язку.

Відмовити можуть, якщо документи неповні, дані реєстру не збігаються з поданими або заяву подала неуповноважена особа (ч. 13 ст. 18). Тому перед зверненням з'ясуйте в ЦНАП, хто саме і з якими даними зареєстрований за вашою адресою, і перевірте, чи ваше право власності видно в ДРРП.

Реєстрація і право жити в квартирі не одне й те саме

Закон № 1871-IX не регулює виникнення і припинення права користування житлом (ч. 2 ст. 1), а декларування чи реєстрація місця проживання не є підставою для набуття права користування чи вселення (ч. 4 ст. 1). Звідси два наслідки, які часто плутають.

Перший. Якщо колишній родич давно з'їхав, зняття з реєстрації лише наводить реєстр у відповідність до реальності. Спору немає, суд не потрібен.

Другий. Якщо людина досі живе в квартирі, заява власника прибере запис, але не виселить її. Члени сім'ї власника, які проживають разом із ним, мають право користування його житлом (ч. 1 ст. 405 Цивільного кодексу). Втрачають вони це право, зокрема, якщо без поважних причин відсутні понад рік, якщо інше не встановлено домовленістю з власником або законом (ч. 2 ст. 405 ЦК).

З колишніми членами сім'ї правила змінилися. З 15 лютого 2026 року Житловий кодекс утратив чинність, крім статей про облік і надання житла, гуртожитки та ст. 71 і 72 (Закон № 4751-IX «Про основні засади житлової політики», п. 2 розділу IV). Разом з ним зникли ст. 156, за якою припинення сімейних відносин з власником не позбавляло права користування, і ст. 116 та 157 про виселення. Новий закон таких правил не повторює. Як суди вирішуватимуть спори з колишнім чоловіком чи дружиною, яких вселили ще до цієї дати, поки не усталилося.

Незмінним лишається інше. Виселити людину з приватного житла можна лише за рішенням суду, з підстав і в порядку, встановлених законом, а поки триває спір про підстави її проживання, виселяти заборонено (ч. 2 ст. 33 Закону № 4751-IX). Тож змінити замок і не пустити колишню дружину додому на підставі витягу про зняття з реєстрації не можна.

Коли без суду не обійтися

Суд потрібен у трьох типових ситуаціях.

Перша: квартира не приватизована. Заява власника стосується лише приватного житла. У державній чи комунальній квартирі за наймачем і членами його сім'ї житло зберігається протягом шести місяців відсутності (ст. 71 ЖК), а визнати людину такою, що втратила право користування, можна лише в судовому порядку (ст. 72 ЖК). Ці дві статті продовжують діяти до початку роботи Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. Та сама ст. 71 зберігає житло за мобілізованими на весь строк служби, а за тими, хто потрапив у полон, зник безвісти або лікується після поранення, на довший строк, визначений у ній.

Друга: людина живе в квартирі і не збирається виїжджати. Власник подає позов про визнання особи такою, що втратила право користування (ст. 405 ЦК), про усунення перешкод у користуванні майном (ст. 391 ЦК) або про виселення. Рішення суду, що набрало законної сили, про позбавлення права користування житлом чи про виселення є підставою для зняття з реєстрації, і адміністративний збір у цьому разі не справляється (п. 3 ч. 3 ст. 6 Закону № 1871-IX).

Третя: співвласник або дитина власника. Їх заявою не зняти взагалі. Для співвласника питання вирішується лише разом зі спором про його частку, а для дитини через батьків або орган опіки.

Судовий збір за немайновий позов фізичної особи становить 0,4 прожиткового мінімуму (ст. 4 Закону «Про судовий збір»), станом на вересень 2026 року це 1 331,20 грн. При поданні позову в електронній формі ставку множать на коефіцієнт 0,8, і виходить 1 064,96 грн.

Перед продажем квартири

Зареєстровані дорослі самі по собі не заважають нотаріусу посвідчити договір купівлі-продажу, але покупці майже завжди хочуть отримати квартиру без зареєстрованих осіб. Практичний порядок для продавця: подати заяви щодо повнолітніх, які давно не живуть у квартирі, і отримати свіжі відомості про зареєстрованих перед угодою. Умову про те, хто і до якої дати знімається з реєстрації, краще записати в попередньому договорі. Повний перелік документів до угоди є в матеріалі про документи для продажу квартири.

Діти потребують окремої уваги. Якщо малолітня дитина є користувачем квартири, батькам для її продажу потрібен дозвіл органу опіки та піклування (п. 3 ч. 2 ст. 177 Сімейного кодексу), а зняття з реєстрації цього дозволу не замінює. Як це перевіряє нотаріус, розібрано в матеріалі про дітей у квартирі, яку продають.

Після купівлі новий власник також має право подати заяву щодо зареєстрованих осіб. Виняток ч. 2 ст. 18 на нього не поширюється, тож дітей попереднього власника знімуть разом із батьками, якщо знімають і батьків. Та якщо колишні мешканці фактично живуть у квартирі, знадобиться суд.

Якщо з реєстрації зняли вас

Про зняття ви дізнаєтеся з повідомлення органу реєстрації. Якщо рішення ухвалили з порушенням закону, наприклад без згоди другого співвласника або щодо вас як співвласника, його скасовують у порядку ст. 17 і 19 Закону № 1871-IX. Оскаржити рішення можна також за Законом «Про адміністративну процедуру» (ч. 3 ст. 1 Закону № 1871-IX) або в суді.

Якщо ж ви маєте право користування квартирою і живете в ній, зняття з реєстрації цього права не скасовує. Спір про вселення чи про усунення перешкод вирішує суд, а нову адресу для документів і послуг можна задекларувати там, де ви живете фактично, за згодою власника того житла.

Квартиру звільнено: що далі

Коли в квартирі нікого зайвого не зареєстровано, її простіше і продати, і здати. На HataHub власника ідентифікують через Дію і звіряють із записом у ДРРП, тож ваше оголошення в розділі оренди квартир у Києві отримає позначку «Перевірено». Договір найму з орендарем можна підписати електронно в Дії і одразу записати в ньому, чи дозволяєте ви декларування місця проживання і в який строк після виїзду орендар змінює адресу. Тоді наступного разу знімати когось із реєстрації не доведеться.